Вчора в Тернополі відбувся круглий стіл на тему : «Через освіту - адаптація в суспільстві», зініційований тернопільським осередком Демократичного Альянсу. Круглий стіл є одним з перших етапів соціального проекту «Я зможу все!», що виборов цього року 3-тє місце на конкурсі «Новітній інтелект». Метою проекту є координація діяльності держави, громадських організацій та суспільства з метою забезпечення освіти для людей з обмеженими фізичними можливостями.
На круглому столі були присутні психолог з громадської організації «Мистецтво жити», що надає психологічні консультації та підтримку різним соціальним категоріям, в тому числі і інвалідам; представники обласного центру для сліпих та слабкозорих «Біла тростина», а також Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів та підтримки інвалідного руху»; і, безперечно, студенти-інваліди, які розповіли, із якими проблемами вони стикаються при отриманні освіти.
Спершу ми заслухали доповідь Оксани Ящищак, авторки проекту, потім результати проведеного анкетування і зрештою перейшли до обговорення. Дискусія була на диво активною та конструктивною і врешті за результатами круглого столу було створено колективне звернення до ректора ТНЕУ Юрія С.І.
Розглянуто було багато питань, пов’язаних із труднощами отримання освіти людьми з обмеженими фізичними можливостями – юридичні, технічні, соціально-економічні та психологічні. Врешті прозвучало безліч цікавих конструктивних пропозицій, зокрема щодо створення аудіобібліотеки, встановлення спеціальної програми для сліпих на комп’ютерах ВНЗ, призначених для читання електронного тексту, проведення інформаційно-просвітницьких заходів тощо.
І , звичайно, дуже важливим для нас було налагодження співпраці із вищезгаданими організаціями. Зокрема, із психологом ГО «Мистецтво жити» уже укладено домовленість про спільне проведення тренінгу адаптації для студентів-інвалідів нашого ВНЗ.
«Які ж ви молодці, що взялися за це!!! Дякуємо за небайдужість!» - казали нам на прощання гості заходу. І нам було неймовірно приємно. І ми усміхались їм вслід, розуміючи, що тепер вже точно повинні довести почату справу до переможного завершення.